дорогою на вокзал
проводжаючи жінку, яку вже не любиш,
- по всьому - після всього - за все що було
що їй подаруєш на прощання –
пасувало б квітку – кактус, до того ж кулястої форми,
щоб не сприйняла як фалічний символ
як натяк на продовження
після ночі, вдаваної як неживе пиво
що ти скажеш їй на прощання
стріпуючи з подушки запах її волосся
сніданок готовий, життя повертається
до норми,
як людина врешті повертається в землю,
як повертається язик запитати її:
а ти нічого не забула?
розгублена, як речі по кімнаті, не скаже нічого,
всі слова мертвонароджені
у цій країні із забороною абортів
дорогою на вокзал життя як відкрита можливість
в яку сторону йти, чого сторонитися
опівнічний автобус прорізує ніч
світла обабіч - як їжаки врозтіч
відітни все що тягнеться довше
ніж пісня випадкової радіостанції,
натрапляєш на неї несподівано,
коли все інше, здається, вже закінчилося
хтось співає про те, як дівчина випадає з вікна і летить
наголошує на «летить», забуваючи, що «з вікна»…
завжди щось доводиться забувати, щоб літати
любі мої френди, то який усе таки вбити - цей чи вірш із мого попереднього поста?
дорогою на вокзал,
дорогою ціною
заплативши за все, бо ж усе продається,
навіть любов (але ж ніжність, ніжність?!)
вона думає, що якщо дотягнути до кільцевої,
то потім знову трамвай привезе її на те саме місце
і доки вона їхатиме на цих скрипучих колесах,
ковзаючи думками по обставинах місця і дії,
все зійде на свої круги, вляжеться, утрясеться,
як цей трамвай, як ця жінка при вікні,
немов при надії,
і він чекатиме її на зупинці,
не в силах вибрати напрям
не знаючи, як повернутись туди,
де вони пробУли
кілька років польоту, кілька місяців щастя,
кілька днів кризи і сварку, яка вже в минулому.
Так вона думає, доки він повертається,
збирає увесь той мотлох,
усі її шкляночки-баночки,
коробки з-під її взуття в гардеробній,
слонів на щастя, свиней для грошей,
смердючі індійські палички:
бо кілька років висіння в повітрі,
кілька місяців - як у хворобі
кілька кризових днів
і нарешті, нарешті - свобода.
Так він думає, доки вона, проїхавши кільцеву,
(нерви оголені, сльози ось-ось бризнуть із-під повік)
засинає і скрипучий трамвай їй співає до сну,
і зупинка, на якій він її не чекає,пропливає за вікнами.
І ніколи їй не дізнатися (бог її береже),
коли вона засинатиме поряд з іншим,
лицем до стіни,
що насправді між крайніми точками М і Ж
не буває маршрутів прямих
жодних тобі прямих
ось що з цього вийшло, зацініть:
доки я їздила на махнофест
скласти і ластоньки простягнути
українській літературі
або:
модеруватиме зустріч
мою буйну уяву.
юрій кучерявий
або зовсім філософське:
як треба сприймати смерть
частина бажаючих .
українській літературі
або ось таке з переходом на лічності:
якщо людина
малгожата ольшевська.
григорій семенчук
Написала я колись оповіданнячко, яка називалося "Важко бути найменшим" (розраховане на ілюстроване видання для дітей віком від 2 до 7).
І було воно вибране міжнародною освітньою асоціацією STEP BY STEP до списку 25 найкращих у рубриці так званих "emotional story".
І купила ця асоціація у мене права на цей художній твір (на всі способи відтворення і на всі мови перекладу). Звісно ж - з виплатою гонорару і зобов"язанням виплачувати відсотки від продажів.
І видали цей твір у 2007 р. книжкою 15-ма різними мовами у різних країнах (з чудовими ілюстраціями вірменської художниці-ілюстраторки Манани Морчіладзе). Гонорар, на щастя, виплатили відразу.
І продається вона в амазоні та інших книжкових мережах, у судячи з ось цього, ніби незле продається::
www.bookbestsellerslist.com/b/627979011/I
і навіть обговорюється:
www.thereadingtub.com/displayBook.asp
так от питання на засипку:
як мені вибити із них книжку для себе (ну справді, не купувати ж мені її в амазоні!) і відсотки, якщо в українському представництві цієї асоціації, яке було посередником в укладанні авторської угоди, просто відмахуться від моїх запитань? :(
медсестра таланту
зав”язує бантом
вкладає тебе у прокрустове ложе
(спробуй-но без голови)
дає тобі заспокійливе -
скажімо, пурген
ставить в ногах твоїх карточку:
Гено, каже, з твоїм недугом
я б не швендяла між людей,
між низькими їхніми надбрівними дугами
а от маска сатира тебе врятує,
віриш, бо знаєш:
медсестри таланту
мають відмазку на все
якщо людина переїсться лимонів, то може перетворитися на лимонстра
Дивлячись на справді матове фото в підручнику зі світової літератури:
Ах, матова
Ахматова!
і Ярків внесок у світову скарбницю фобій - сантаклаустрофобія
чуєш,
у ночвах ночі полощеться білий прапор цвіту,
що його вже готові викинути над цитаделлю дерева -
бо рідко хто може вистояти в цьому протистоянні,
у таку пору все, що тобі здається,
ті, що живуть у пам”яті, носять маленькі дзвіночки
як прокажені (прокажи їх - і вийдуть на світло)
навіть найменший рух ачи подих вітру
бо не все підпорядковане розкладу
часом весна приходить зненацька,
без бою займає сонні околиці,
і ось вже перше дерево викидає білий прапор
здається,
зацвітає,
чи тільки здається?
все таки від цієї вірусної пневмонії (чи як там її ще назвати) вижити можна, говорю вам як людина, яка вроді пішла на поправку.
як виглядає хвороба на практиці (принаймні, у мене було так):
1) висока температура (якщо організм виснажений - то може бути звичайна 37,1 - 37,5) і ломота в усіх члєнах і сочлєнєніях, як це зазвичай при грипі
2) на 2-3-ій день починають страшенно боліти легені, нічого не відкашлюється і не дає нормально дихати, від інтоксикації організму вірусами постійно дико болить голова
3) якщо не лягти і не лікуватися, то наступною стадією стає набряк легень, реанімація і все подальше, на що буде Божа воля.
ось мої вам поради, як залишитися в живих:
1) якщо погано почуваєтеся, забудьте про роботу і іншу обов"язкову і невідворотну соціальну активність (пам"ятайте - нема людини, нема нічого цього)
2) викличте лікаря або на крайняк запасіться стандартним набором ліків проти грипу (якийсь службовий антибіотик або західний аспірин, амізон, якийсь відкашлюючий засіб).
3) обов"язковий постільний режим і жодних прогулянок містом (звісно, якщо ви не камікадзе), аж доки не виздоровієте зовсім (це десь не менше тижня).
а для паніки нема причин - якщо уважно поставитеся до свого здоров"я, то у вас є всі шанси пережити це!
здається, Стронговський уже вішав лінк на цю публікацію, але зроблю це ще раз, а раптом хто недогледів: magazines.russ.ru/sib/2009/10/
серед перекладачів поезії - Наталя Бєльченко, Ігор Бєлов, Ігор Кручик,
з-поміж представлених поетів - Василь Стус, Ліна Костанко, Микола Воробьев, Василь Герасим"юк, Наталка Білоцерківець, Юрій Андрухович, Олександр Ірванець, Сергій Жадан, Остап Сливинський, Олеся Мамчич і я, причому переклади справді добрі!
з прозою - химерніше :)
словом, дивіться самі
Презентація
Богдана Ігоря Антонича,
яке побачило світ цього року у львівському видавництві "Літопис".
головний корпус (вул. М. Кривоноса, 2, ауд. 185)
КОЛИ:
Вівторок, 27 жовтня 2009 р.
Початок о 13:00
ЗАПРОШУЮТЬ:
директор видавництва "Літопис" Михайло Комарницький;
упорядник "Повного зібрання творів", аспірант ЛНУ ім. Івана Франка Данило Ільницький;
актор Львівського академічного театру ім. Л. Курбаса, лауреат Шевченківської премії Олег Стефан.
!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Галина Крук і Микола Шпаковський
зустрінуться з вами
Сьогодні, 20 жовтня, о 17.00
у бібліотеці УКУ (Українського католицького університету)
за адресою: вул. Свєнціцького, 17
Це вам не пташині бої, це читання поезії!
Чекаємо!
Модеруватиме зустріч Андрій Шкраб"юк
Організатор Маркіян Прохасько
!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
якби не різні лікувальні трави та інші допінги, людина би гєгнула, можна було би рученьки на грудях скласти і ластоньки простягнути. я думаю, що під кінець слід би було завершити літфест показовим добиванням вцілілих письменників - поставити їх всіх до якоїсь довгої стіни і ба-бах, ба-бах, щоб не мучилися. журналістів би набігло на такий чудовий інформаційний привід, всіх би відразу канонізували, в програмі середньої школи додали би ще один клас - тринадцятий - для вивчення їхньої безсмертної творчости, та й організаторам наступних літфестивалів було би набагато легше - з мертвими письменниками завжди простіше і спокійніше, ніж із живими! хай вибачать мені ті, хто ще не відновився для сприйняття іронії, але це все в мене від перегрузу :)
насправді мені дуже сподобався цьогорічний Літфест - кількість приємних людей, яких давно хотілося побачити, зашкалювала, публіка на тих акціях, у яких я брала активну чи пасивну участь, теж була хорошою, уважною, дружелюбною і численною. були, звісно, проколи (як неприємний скандал із квір-антологією чи замалі зали для вечора пам"яті (на який навіть мене не пустили, незважаючи на те, що я там мала виступати - я вже мовчу про тих, хто просто прийшов послухати) і ночі поезії (куди потрапила лише незначна частина бажаючих).
але в загальному рахунку добро таки перемогло зло, ось!
зараз ще спробую вивісити кілька фоток із нашого з Борисом Херсонським вечора в книгарні Є.
21.00
"Дзиґа"
(вул. Вірменська, 35)
Вхід вільний
ГО "Форум видавців" і МО "Дзиґа" представляють
в рамках Четвертого міжнародного літературного фестивалю:
"НІЧ ПОЕЗІЇ І МУЗИКИ НОН-СТОП 2009"
Втомився спати?
"Ніч поезії і музики нон-стоп" для тебе!
12 авторських проектів, 70 поетів, гурти "МТ-3" і "ShockolaD".
Куратори: Сергій Жадан, Іздрик, Ірена Карпа, Олесь Доній, Галина Крук, Любко Дереш, Людмила Таран, Наталка Сняданко, Олег Коцарев, Ігор Сід, Юрій Кучерявий.
Перформенси: Володимир Топій, Мирослав Вайда
ПРОГРАМА:
«Квартира 35» (2 поверх, «Дзига»)
21.00 Сергій Жадан «Урожай цього року»:
Владислав Волочай, Сашко Колісник, Олег Коцарев, Вано Крюгер, Юрко Кучерявий, Таня-Марія Литвинюк, Сергій Пантюк, Наталка Пасічник, Григорій Семенчук,
22.30 Гурт «МТ-3»
23.10 Наталка Сняданко «Сиротинець для текстів»:
Оля Сидір, Христя Назаркевич,Остап Сливинський, Іван Лучук, Завен Баблоян, Юрко Прохасько, Малгожата Ольшевська.
24.00 Юрій Кучерявий «Велика Гармонія»:
Микола Воробйов, Василь Голобородько, Михайло Григорій, Олег Лишега, Ігор Калинець.
1.00 Гурт «ShockolaD»
1.40 Олександр Бойченко «Гурношльонська, 14»:
Сергій Жадан, Остап Сливинський, Галина Крук
2.30 Юрій Іздрик «ЧИФІР і МОЛОКО»:
Катерина Калитко
3.00 Олег Коцарев «Стиль-ЦЕ»:
Юрій Кучерявий, Богдан-Олег Горобчук, Любов Якимчук
Галерея «Дзига» (1 поверх, «Дзига»)
21.00 Людмила Таран «ARS POETICA»:
Олесь Ільченко, Наталка Білоцерківець, Іван Малкович, Іван Лучук,Віктор Неборак,Теодозія Зарівна, Тарас Федюк, Антанас А. Йонінас, Марія Шунь
22.30 Галина Крук «Діалог поколінь»:
Василь Махно, Євгенія Чуприна, Юрій Завадський, Микола Шпаковський, Галина Гевків, Олег Лишега, Петро Мідянка, Ігор Андрющенко, Тала Пруткова, Ігор Павлюк, Оксана Васьків, Тарас Антипович, Лесь Белей Ярослав Гадзінський
1.00 Ірен Карпа «Улюблені поети Ірени Карпи»:
Сергій Жадан, Павло Коробчук, Ілля Стронговський, Григорій Семенчук
1.30 Ігор Сід «Кримський клуб у Львові»:
Катерина Бабкіна, Олексій Цвєтков, Лінор Горалік, Олексій Шишкін, Борис Херсонський, Олег Коцарев, Іван Лучук, Іздрик, Настя Афанасьєва,
3.00 Олесь Доній «Остання Барикада»:
Сергій Жадан, Павло Коробчук, Вано Крюгер, Сергій Пантюк, Богдан-Олег Горобчук, Сергій Прилуцький
добре, що хоч є поезія
доки я їздила на Махнофест у Гуляйполе, російський поет Ігор Бєлов
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
igor_belov написав чудовий вірш, який я тут вам зараз повністю і вивішу мовою оригіналу:
Игорь Белов
Мое черное знамя
солнце отчаливает в офф-сайд,
радуга в редких лужах лежит,
почти закатанная в асфальт.
И, словно обдолбанный санитар,
в дверях возникает Цветной бульвар.
По горло в его в золотых огнях
мы плывем туда, где гремит Колтрейн,
где мама-анархия, лифчик сняв,
молча сцеживает портвейн.
В этой квартире всю ночь напролет
я жду рассвета – за годом год.
Спичка, погаснув, летит в окно.
В легких стоит сладковатый дым
и не уходит. Портрет Махно
был черно-белым, а стал живым.
И я поворачиваюсь к стене:
«Нестор Иванович, Вы ко мне?»
Он говорит: «Не наступит весна,
вы давно просрали свой отчий дом,
на карте битой эта страна
лежит сплошным нефтяным пятном.
А в стакане с виски, как пароход,
качается алый кронштадский лед.
Где твои любимые? Нет как нет,
их улыбки я скоро навек сотру
со страниц пропахших свинцом газет,
а потом с «одноклассников.точка.ру».
Что тебе офисный ваш планктон?
Двигай за мной, c’mon.
Вам, хлопцы, с вождями не повезло,
у них силиконом накачaн пресс.
Вот оно где, мировое зло
с газовым вентилем наперевес.
Стальным коленом нас бьет в живот
доставший всех Черноморский флот.
Рви системе глотку, пока ты жив,
отвернись навсегда от ее щедрот.
Это совесть наша, бутылку открыв,
отправляется в сабельный свой поход.
Главное, взять без потерь вокзал.
Думай, короче. Я все сказал».
И он уходит сквозь гул времен.
Судьба совершает нетрезвый жест.
Шторы шеренгой черных знамен
яростный шепот разносят окрест.
И словно в мазут окунают меня
черные наволочка и простыня.
От всего на свете позабыт пароль,
потому и не по-детски ломает нас,
наша персональная головная боль
уже несгибаема, как спецназ.
И однажды жизнь, что была легка,
в кружке пива спрячет удар клинка.
Вот тогда мы увидим – горизонт в огне,
джунгли наши каменные сжег напалм,
и с бубновым тузом на каждой спине
валит конармия в гости к нам:
вот король, вот дама, потом валет,
а за ними на полном скаку – конь блед.
И дышать мы будем, во веки веков,
позолоченной музыкой их подков.
Осьо він, черговий Львівський форум і черговий Літфестиваль,
осьо він уже зовсім-зовсім скоро, а на ньому стільки всього, шо аж просто страшно подумати і охопити. Що ж, докину вам і свою порцію презентацій, літературних діалогів і нічних посиденьок:
Четвер, 10 вересня 17.30 - 19.00
Літературний дует: Оля Савичевич Іванчевич (Хорватія) - Галина Крук (Україна)
Театр "Воскресіння", білий зал (пл. генерала Григоренка, 5)
П"ятниця, 11 вересня 19.30 - 21.00
Читання-марафон лауреатів Літературної премії "Привітання життя" імені Б.-І.Антонича
Театр "Воскресіння", білий зал (пл. генерала Григоренка, 5)
Субота, 12 вересня 18.30 - 20.00
Літературний дует: Лінор Горалик (Росія) - Галина Крук (Україна)
Книгарня "Є", проспект Свободи, 7
того ж дня Ніч поезії та музики НОН-СТОП 21.00 - 03.00
КМО "Дзига, "вул.Вірменська, 35
Приходьте, хто зможе, побачимося-поспілкуємося!!!
здається, лиш недавно (точніше - вчора на відкритті книгарні "Є")
ми разом сіли пить (ну, може й не так аж жорстко пить, навіть закусювали),
а вже надворі осінь...
а скиньте-но хто, пліз, хоч фотки учорашні для самоідентифікації лічності
а також ті, кого занесе до Варшави на цьому тижні, а зокрема,
у середу 17 червня,
і в кого раптом виникне таке дивне бажання послухати поезію і побалакати про те - про се,
приходьте на
мій літературний вечір
у гер-батяр-ні TEA LADY за адресою: вул. Радна, 13 (Варшава)
початок о 18.00, вхід вільний
kulturalna-ukraina.blogspot.com/2009/06/h
Profile
- halynakruk
- halynakruk
Syndicate
